З Різдвом Христовим та прийдешнім Новим Роком!!!
Це 1 сторінка блогу...закликаємо всіх вчителів інформатики до співпраці!!!
Краще!!!
- ТОКІППО
- Сучасні освітні технології
- Сайт Чашука Олександра
- Сайт Цюпи Василя
- Сайт Оксани Пасічник
- Сайт Коваленко Оксани
- Рекомендації (2024 р.) щодо оцінювання результатів навчання
- Освітній простір ТерноВікі.
- Нова українська школа
- Модельні навчальні програми з інформатики:
- Інформатика в початковій школі.
- Інститут модернізації змісту освіти
- Зміни (2024 рік) до Типової освітньої програми для 5-9- класів
- Блог Ольги Барни 6 клас
- Блог Барни О.В. 8 клас
- Блог Барни О.В. 7 клас
- Новий Державний стандарт базової середньої освіти
24.12.25
17.12.25
Практична студія
Інтегрований урок інформатики:
від планування до проведення
Інтегрований підхід
до навчання – це освітня стратегія. яка сьогодні набирає обертів, адже сприяє
розвитку системного мислення, мотивує до
навчання формує цілісне розуміння природних процесів та життєвих ситуацій. Інтегровані
уроки є одним з ефективних інструментів реалізації цієї стратегії. Практична студія « Інтегрований урок: від
планування до проведення» відбулась 15 грудня 2025 року на базі ТЛ №21 – СМШ ім. І. Герети. Учасники мали можливість підвищити
предметно-методичну, інформаційно-цифрову компетентності в підготовці та проведенні інтегрованих уроків. Спікерами
заходу були Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ та Марущак Зоряна
Михайлівна, учителька інформатики ТЛ «21 –СМШ ім. І. Герети.
Педагоги проаналізували
зміни в програмі для інформатичної освітньої галузі , 8-9 класів, зазначили
переваги інтегрованих уроків:
•
зв’язок предметів,
використання програм, сайтів, мов програмування для вивчення інших шкільних
предметів;
•
вчать застосовувати на
практиці теоретичні знання;
•
активізують розумову
діяльність учнів;
•
стимулюють їх до
самостійного набуття знань;
• на таких уроках учні працюють активно, з цікавістю;
• розвивається пізнавальний інтерес
Вчителі інформатики склали порівняльну таблицю щодо структури, обсягу, мети
для уроків з між предметними зв’язками та інтегрованими уроками.
Зоряна Михайлівна звернула увагу на етапи підготовки
інтегрованого уроку, продемонструвала приклади проведення уроків за
інтегрованими блоками «Інформатика + Географія»,
«Інформатика + Мистецтво», «Інформатика + Технології»,
«Інформатика + Математика», «Інформатика + Англійська мова». Педагоги отримали
методичні рекомендації, поради щодо організації навчальної діяльності на уроках
інформатики у 8, 9 класах, конструювання сучасного
уроку інформатики.
12.12.25
Математична компетентність є ключовою і предметною. Це уміння бачити і застосовувати математику в реальному житті, розуміти логіку, будувати математичні моделі, володіти зацікавленістю та різними дійовими навичками (обчислювальними, логічними, інфоримаційно-графічними). Учитель формує ці уміння також, пропонуючи учням компетентісно-орієнтовані завдання.
10 грудня 2025 року на базі ТЗОШ І-ІІІ ст. №10 відбувся майстер-клас «Формування математичної компетентності здобувачів освіти через компетентісно - орієтовані задачі», метою якого було підвищення предметно-методичної, інформаційно-цифрової, прогностичної, інноваційної компетентностей педагогів у складанні компетентно-орієнтованих завдань, задач, розробці критеріїв оцінювання, використанні ШІ як помічника « Від математичної задачі – до компетентісно-орієнтованої». Спікерами заходи були Соловей Оксана Михайлівна , консультант ТКМЦНОІМ, Курганнікова Тетяна Володимирівна, учителька математики ТЗОШ І-ІІІ ст. №10, Милян Оксана Іванівна, учителька інформатики ТЗОШ І-ІІІ ст. №10. Учасники обговорили особливості, характерні онаки компетентісних завдань, їх структуру; зазначили, що визначальною рисою компетентнісно орієнтованих завдань є їхня висока когнітивна складність.
Такі завдання потребують умінь:
✔ виокремлювати в тексті головні думки,
✔ аналізувати тексти та зображення, які вони містять,
✔ порівнювати,
✔ «читати» діаграми й інфографіку,
✔ розуміти логічні зв’язки між явищами та процесами.
В групах учителі виконували завдання «Лісове господарство», «Панакота», «Волонтерська допомога», «Мистецька галерея» та презентували результати роботи, вказуючи математичну модель, її розв’язання, встановлювали для учнів якого класу може бути запропоноване завдання, які труднощі можуть виникати в процесі розв’язання , які компетентності формуються, як завдання можна змінити та доповнити, яка математична задача могла би бути складена на основі компетентісної. Учасники ознайомились з основними підходами оцінювання компетентісних завдань та обрали найбільш ефективним - оцінювання за ГЗРН.
Переваги та недоліки використання ШІ в складанні компетентісних завдань та задач був продемонстрований на конкретних прикладах: цей досвід учителів став корисним для використання у власній педагогічній діяльності.




