Методична майстерня

 Формування наукового мислення сучасного школяра НУШ

Наукове мислення учнів не є універсальною або сталою структурою. Воно формується та розгортається в процесі навчальної та дослідницької діяльності, набуваючи індивідуалізованих форм відповідно до особистісного досвіду, типу обдарованості та специфіки освітнього середовища. Саме тому його розвиток потребує цілеспрямованої педагогічної підтримки, яка передбачає створення умов для інтелектуального ризику, відкритого діалогу, міждисциплінарної взаємодії та глибокої смислової рефлексії.

         11 лютого 2026 року на базі ТАЛУГ ім І.Франка була проведена методична майстерня для учителів математики, фізики та інформатики з метою підвищення предметно-методичної, прогностичної компетентностей у питаннях формування наукового мислення сучасного школяра.

          Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ, зазначила, що наукове мислення учнів є ключовим складником їхнього інтелектуального розвитку, що передбачає не лише засвоєння знань, а й їхнє глибоке осмислення, аналіз і застосування для розв’язання складних пізнавальних завдань.

Це мислення охоплює широкий спектр когнітивних процесів, серед яких провідне значення мають логічне, критичне, дивергентне та конвергентне мислення.

•        Логічне мислення забезпечує чіткість і послідовність міркувань;

•         критичне – дає змогу оцінювати достовірність, обґрунтованість іінформації;

•  дивергентне – формує здатність генерувати оригінальні ідеї в умовах відкритих задач;

•        конвергентне – дає змогу знаходити оптимальні рішення на основі логічного аналізу.

Важливою характеристикою наукового мислення є інтегративність – здатність поєднувати знання з різних галузей і формувати міждисциплінарні зв’язки. Не менш значущою є рефлексивність – уміння усвідомлювати власні когнітивні процеси, здійснювати їх критичний аналіз і цілеспрямовано вдосконалювати. 

          Спікерами заходу  Бойко Наталія Зіновіївна, учителька фізики та астрономії ТАЛУГ ім. І.Франка, Мельничук Ірина Василівна , учителька інформатики ТАЛУГ ім І.Франка,  Кумановська  Наталія Миколаївна, учителька математики ТАЛУГ ім. І.Франка презентували власне бачення організації навчальної проєктної діяльності на STEM-заняттях, використання сучасних технологій,  виконання досліджень, експериментів на уроках фізики та на уроках «Пізнай природу», на заняттях «Клубу молодого винахідника»,  виконання практико-орієнтованих завдань на формування критичного, логічного мислення на уроках математики.

Учасники заходу працювали в міні-групах, складали алгоритми до завдань, визначали кроки для формування наукового мислення школяра:

1) формулювання питань та проблем – здатність ставити запитання які можна дослідити науковими методами;

2) генерування гіпотез – вміння будувати передбачення на основі наявних знань;

 3) експеримент – експериментування проведення дослідження для перевірки гіпотез;

4) аналіз та інтерпретація даних – робота з інформацію, осмислення та пошук закономірностей;

5) логічне та критичне мислення – оцінка надійності доказів, усвідомлення можливих упереджень;

 6) формування висновків – узагальнення отриманих результатів та їх застосування для розуміння явищ;

7) комунікація та аргументація – здатність пояснювати свої думки та наукові результати іншим. Розвиток наукового мислення допомагає учням краще розуміти природні явища, розкриваючи допитливість та навички самостійного дослідження.

Підсумовуючи роботу, учителі зазначили, що для формування наукового мислення важливим є і освітнє середовище, педагогічна підтримка, розробка педагогічних стратегій,  створення інтегрованих освітніх середовищ STEM-спрямування:

• проведення занять-досліджень, занять – експериментів,

• організація проєктної діяльності,

• розробка проблемно-орієнтованих завдань,

• практикування новітніх технологій (сократівських бесід,  наукових дебатів)

• залучення учнівства до роботи МАН, конкурсів

 З Різдвом Христовим та прийдешнім Новим Роком!!!

Божого захисту, здоров'я, віри, міцності!!!

Практична студія

 Інтегрований  урок інформатики:

від планування до проведення

             Інтегрований підхід до навчання – це освітня стратегія. яка сьогодні набирає обертів, адже сприяє розвитку системного мислення,  мотивує до навчання формує цілісне розуміння  природних процесів та життєвих ситуацій. Інтегровані уроки є одним з ефективних інструментів реалізації цієї стратегії.  Практична студія « Інтегрований урок: від планування до проведення» відбулась 15 грудня 2025 року на базі  ТЛ №21 – СМШ ім. І. Герети.  Учасники мали можливість  підвищити  предметно-методичну, інформаційно-цифрову  компетентності в підготовці  та проведенні інтегрованих уроків. Спікерами заходу були Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ та Марущак Зоряна Михайлівна, учителька інформатики ТЛ «21 –СМШ ім. І. Герети.

 Педагоги  проаналізували зміни в програмі для інформатичної освітньої галузі , 8-9 класів, зазначили переваги інтегрованих уроків:

•      зв’язок предметів, використання програм, сайтів, мов програмування для вивчення інших шкільних предметів;

•      вчать застосовувати на практиці теоретичні знання;

•      активізують розумову діяльність учнів;

•      стимулюють їх до самостійного набуття знань;

•      на таких уроках учні працюють активно, з цікавістю;

•      розвивається пізнавальний інтерес

Вчителі інформатики склали порівняльну таблицю щодо структури, обсягу, мети

для уроків з між предметними зв’язками та інтегрованими уроками.

Зоряна Михайлівна звернула увагу на етапи підготовки інтегрованого уроку, продемонструвала приклади проведення уроків за інтегрованими блоками «Інформатика + Географія», «Інформатика + Мистецтво», «Інформатика + Технології», «Інформатика + Математика», «Інформатика + Англійська мова». Педагоги отримали методичні рекомендації, поради щодо організації навчальної діяльності на уроках інформатики у 8, 9 класах, конструювання сучасного уроку інформатики.

 

Математична компетентність є ключовою і предметною. Це уміння бачити і застосовувати математику в реальному житті, розуміти логіку, будувати математичні моделі, володіти зацікавленістю та різними дійовими навичками (обчислювальними, логічними, інфоримаційно-графічними). Учитель формує ці уміння також, пропонуючи учням компетентісно-орієнтовані завдання.

        10 грудня 2025 року на базі ТЗОШ І-ІІІ ст.  №10  відбувся майстер-клас «Формування математичної компетентності здобувачів освіти через компетентісно - орієтовані задачі», метою якого було підвищення предметно-методичної, інформаційно-цифрової, прогностичної, інноваційної компетентностей педагогів у складанні компетентно-орієнтованих завдань, задач, розробці критеріїв оцінювання, використанні ШІ як помічника « Від математичної задачі – до компетентісно-орієнтованої». Спікерами заходи були Соловей Оксана Михайлівна , консультант ТКМЦНОІМ, Курганнікова Тетяна Володимирівна, учителька математики ТЗОШ І-ІІІ ст. №10, Милян Оксана Іванівна, учителька інформатики ТЗОШ І-ІІІ ст. №10. Учасники обговорили особливості, характерні онаки компетентісних завдань, їх структуру; зазначили, що визначальною рисою компетентнісно орієнтованих завдань є їхня висока когнітивна складність. 

Такі завдання потребують умінь: 

✔ виокремлювати в тексті головні думки,

✔ аналізувати тексти та зображення, які вони містять,

✔ порівнювати,

✔ «читати» діаграми й інфографіку,

✔ розуміти логічні зв’язки між явищами та процесами. 

В групах учителі виконували завдання «Лісове господарство», «Панакота», «Волонтерська допомога», «Мистецька галерея» та презентували результати роботи, вказуючи математичну модель, її розв’язання, встановлювали для учнів якого класу може бути запропоноване завдання, які труднощі можуть виникати в процесі розв’язання , які компетентності формуються, як завдання можна змінити та доповнити, яка математична задача могла би бути складена на основі компетентісної. Учасники ознайомились з основними підходами оцінювання компетентісних завдань та обрали найбільш ефективним - оцінювання за ГЗРН.

Переваги та недоліки використання ШІ в складанні компетентісних завдань та задач був продемонстрований на конкретних прикладах: цей досвід учителів став корисним для використання у власній педагогічній діяльності.

 

РЕШТУ МАТЕРІАЛУ ТУТ

 

       Значущими та дієвими стимулами до засвоєння учнями знань стають нові освітні тренди, які обирають педагоги та учні як основу для курсів за вибором,  інтегрованих курсів, міжінтегрованих курсів. Зокрема, сьогодні найбільш актуальними є:

•      Технології штучного інтелекту

•      Віртуальна та доповнена реальність

•      Гібридне та дистанційне навчання. Персоналізоване навчання

•      Програмування

•      Кібербезпека

           В рамках формування академічних ліцеїв, реалізації Державного стандарту профільного навчання продовжили свою роботу Профмайстерки: 28 жовтня 2025 року на базі Тернопільської ЗОШ І-ІІІ ст. №22 відбулась Профмайстерка для учителів інформатики «Сучасні освітні тренди в розрізі курсів за вибором».

Спікерами заходу були:

     •      Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ

• Перехрист Наталія Андріївна, учителька інформатики ТЗОШ І-ІІІ ст. № 23, переможець та володар національної премії Global Teacher Prize Ukraine-2025 в номінації “Вчитель інформатики”. “Технології штучного інтелекту : сучасний вибір учасників освітнього процесу”.
•  Плюсквік-Баран Юлія Тарасівна, учителька математики та інформатики ТЗОШ І-ІІІ ст. №22, переможець міського конкурсу “ТОП-педагог”.  "Створення трендових зображень за допомогою інструментів Canva Pro".
•   Баран Богдан Романович, учитель інформатики ТЗОШ І-ІІІ ст. № 22  “Blender у школі: сучасні інструменти 3D-моделювання для освіти”.

         Перехрист Наталія Андріївна  розповіла про власне бачення використання штучного інтелекту в освітньому процесі: «ШІ – це вже не майбутнє, а потужний інструмент сьогодення», про досвід амбрасадорки CODE WEEK, Youth Universal Youth Alliance,  Global Money Week. Учасники обговорили напрямки використання ШІ для адаптивного навчання, ефективної роботи вчителя, забезпечення рівних можливостей  , подолання освітніх бар’єрів. Учителі інформатики відзначили можливості ШІ для генерації та візуалізації ідей: для вчителя – персоналізація контенту, для учня – креативне дослідження. В практичній студії педагоги виконували цікаві завдання за допомогою платформи графічного дизайну Canva разом із спікером Плюсквік-Баран Юлією Тарасівною та працювали з програмним пакетом Blender для створення тривимірної комп’ютерної графіки разом із спікером Бараном Богданом Романовичем.  Учасники Профмайстерки підвищили предметно-методичну, інноваційну, прогностичну компетентності у впровадження курсів за вибором.

Методичні рекомендації:

1.     Визначити запити здобувачів освіти та враховувати сучасні освітні тренди

2.  Розробка програми: Необхідно розробити навчальну програму, де визначена кількість годин, види навчальної діяльності та результати навчання.

3.     Визначення змісту програми

4.      Оцінювання: Педагогічна рада закладу має ухвалити рішення щодо оцінювання учнів з таких курсів, оскільки вони, як правило, не підлягають обов'язковому оцінюванню.

Решту матеріалу ТУТ

З днем працівника освіти

 Вітання з Днем вчителя!!!

Нехай робочі дні будуть для нас легкими, учні — вдячними, а настрій — святковий, навіть, у похмурі дні. Сил нам, колеги, добра та особистого щастя під переможним мирним небом!