Коли ми говоримо про енергоефективність, ми говоримо не лише про те, як менше споживати електроенергії чи тепла. Ми говоримо про вміння розуміти процеси, вимірювати їх, аналізувати дані та знаходити ефективні рішення.

Фізика пояснює нам, як і чому відбуваються енергетичні процеси: як передається тепло, від чого залежить споживання електроенергії, як працюють сонячні панелі, теплові насоси чи системи освітлення.

Математика дозволяє ці процеси виміряти й описати: розрахувати споживання, побудувати залежності, спрогнозувати витрати, порівняти різні варіанти та визначити, яке рішення буде найефективнішим.

Тобто фізика і математика зустрічаються  у математичному моделюванні.

Модель дозволяє перетворити реальний процес на систему, з якою можна працювати: визначити величини та їхні взаємозв’язки, записати рівняння, провести розрахунки, побудувати графік, спрогнозувати результат, а потім повернутися до реального явища й перевірити, наскільки наша модель відповідає дійсності.

Тому сьогодні важливо говорити не просто про інтеграцію двох предметів. Йдеться про формування в учня іншого способу мислення — уміння побачити проблему реального світу, описати її математично, дослідити за допомогою фізичних законів і на основі отриманих результатів прийняти обґрунтоване рішення.

В рамках профорієнтаційної роботи та з метою формування в учнівства ключових компетентностей, умінь науково-дослідної, проєктної діяльності 06 жовтня 2026 року на базі кафедри енергетичних систем та бізнес-аналітики ЗУНУ розпочала роботу школа енергоефективності. На організаційну зустріч  зібрались учні , учителі фізики, математики та викладачі ЗУНУ. Атмосфера цікавих діалогів, екскурсії з практичними модулями, анкетування – це не лише про знайомства з новими професіями, це про новий спосіб мислення, це про сміливі ідеї, власні проєкти, співпрацю з науковцями, студентами. Навчання в школі енергоефективності передбачає навчання за зручним графіком, освітня програма складається з модулів та виконання проєктів , створення міні-моделей «СЕС для школи», залучення до наукових конференцій, також передбачено сертифікати для учнів та вчителів.

 ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

З Днем освітян!!!

 Шановні колеги!!!

Щиро вітаємо один одного із професійним святом!

Ми щодня відкриваємо дітям двері у світ знань, допомагаємо мріяти, пізнавати, творити й упевнено крокувати у майбутнє. 💙💛 Для цього побажаємо один одному: здоров'я, поваги, наснаги та радості від маленьких і великих перемог під мирним небом!!! Нехай наші уроки завжди будуть цікавими, технології — надійними, інтернет — швидким, а комп’ютери ніколи не «зависають» у найвідповідальніший момент! 😊

Зі святом!!! 

Разом до перемоги!!!

 

Нова Українська школа 2026-2027:

ключові пріоритети, вектор розвитку професійних спільнот

    2026–2027 навчальний рік відбувається в умовах, коли школа має одночасно забезпечувати якість освіти, безпеку, психологічну стійкість учнів і педагогів, безперервність навчання та подолання освітніх втрат.

     МОН  України в рекомендаціях на 2026–2027 навчальний рік окремо наголошує на необхідності враховувати особливості конкретного закладу освіти та безпекову ситуацію. Школи можуть заздалегідь передбачати різні сценарії організації навчання і однозначно  в таких умовах від учителя очікується не лише знання свого предмета.

     Сьогодні професійна спільнота в умовах НУШ - це середовище, в якому педагог не залишається наодинці з професійним викликом. Це спільнота, в якій можна розв’язати будь яку проблему, отримати не критику, а допомогу, поділитися власною знахідкою.

    Керівники професійних спільнот учителів математики, інформатики, фізики та астрономії 28 вересня 2026 року долучилися до методичної  онлайн-студії «Нова Українська школа 2026-2027: ключові пріоритети, вектор розвитку фахової спільнот». Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ озвучила пріоритети розвитку професійної  спільноти на 2026-2027 н.р.

В рамках впровадження Державного стандарту базової середньої освіти, підготовка до впровадження Державного стандарту профільної освіти:

•     практична спрямованість навчання

•     подолання освітніх втрат

•     впровадження оновлених критеріїв оцінювання відповідно до Наказу МОН України № 722

•     формування природничо-математичної грамотності за стандартами PISA

•     профорієнтація

•     відповідальне використання штучного інтелекту

•     формування культури чесного навчання

•     практична інтеграція та STEM-технології

•     педагогіка підтримки

Педагоги обговорили, якою вони бачать спільноту, а саме:

• практичною — менше формальних звітів, більше конкретних інструментів;

• відкритою — щоб кожен учитель міг поділитися досвідом;

• дослідницькою — щоб ми аналізували не лише те, що зробили, а й те, який результат це дало;

• цифровою — використовували сучасні сервіси не заради самих технологій, а тоді, коли вони справді покращують навчання;

• міжпредметною — шукали точки перетину математики, фізики та інформатики;

• підтримувальною — особливо для молодих педагогів і тих колег, які сьогодні працюють у складних умовах.

Цілереалізація поставлених завдань планується через формування методичної інфраструктури:

•      інтерактивна школа сучасного вчителя

•      майстерня інноваційних знахідок

•      майданчик моніторингових досліджень

•      школа нової генерації НУШ

•      віртуальний педагогічний клуб учителів інформатики

•      проблемна група

•      школа молодого вчителя

•      консультпункт

•      проведення комплексу методичних , науково-просвітницьких заходів, профмайстерок, моніторингових досліджень.

Методичні рекомендації щодо організації та планування роботи професійної спільноти в закладі освіти:

1. Доцільно керуватися Положенням про діяльність педагогічної спільноти   педагогів (розроблена та затверджена в ЗЗСО)

2. При плануванні доцільно звернути увагу на: 

-    опрацювання нормативних документів

- організацію педагогічної інтернатури

- роботу з обдарованими школярами та учнями з ООП

- позакласну роботу, допрофільну підготовку

- проведення моніторингових досліджень

- обговорення критеріїв оцінювання

- обговорення положення про сертифікацію педагогічних працівників, конкурсів

- формування правил використання ШІ

3. Доцільно створити базу самоосвіти педагогічних працівників на навчальний рік

4. При плануванні  необхідно включити питання  обговорення результатів НМТ та шляхів підвищення якості знань

5. Організовувати  опитування, зворотний зв’язок щодо впровадження концептів реформ, впровадження програм тощо.

Учасники заходу озвучили запитання-вимірники ефективної роботи спільноти:

• Чи з’явилися нові педагогічні практики?

• Чи стало більше співпраці між учителями?

• Чи маємо спільні методичні продукти?

• Чи використовуємо результати діагностики учнів для планування навчання?

• Чи допомогла наша робота молодим педагогам?

• Чи стали уроки більш практичними та дослідницькими?

• Чи бачимо зміни в навчальних результатах учнів?

Матеріали ТУТ

З новим навчальним роком!!!

 

З Днем знань! Бажаю всім нам та учням наснаги та жаги до усього нового, енергії, здоров'я, бадьорості та позитиву, щоб вистачило на весь навчальний рік! Нехай кожен день несе нове відкриття та новий досвід! Хай всі спільні цілі будуть досягнуті та ведуть до успіху!

Слава Україні!!!

Героям слава!!!

 

Інформатична освітня галузь: пріоритети та організація освітнього процесу в

2026-2027 н.р.

         У 2026-2027 навчальному році учнівство розпочинає навчання у 9 класі НУШ, заклади освіти визначились, хто забезпечує базову середню освіту спільно з початковою школою, а хто профільну освіту за академічним спрямуванням. Крім того, Міністерство освіти і науки України затвердило нові підходи до оцінювання учнів 5–9 класів. Педагогічна спільнота вчителів інформатики Тернопільської міської громади в рамках серпневих нарад зібралась на засідання секції 19 серпня 2026 року на базі ТАЛУГ ім. І.Франка.

Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ, озвучила нормативно-правову  базу, звернула увагу на нові документи:

•       Наказ МОН України «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» №1430 від 17.08.2026

•      Наказ МОН України “Про затвердження типової освітньої програми для 10-12 класів ЗЗСО, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням” №765 від 26.05.2025

•      Наказ МОН № 722 від 04.05.2026 ( затверджує систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти).

Наказ МОН №1427 від 14.08.2026 року « Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»

•      Закон України №4742-ІХ «Про академічну доброчесність» (набув чинності 31 липня 2026 р.)

Педагоги обговорили пріоритети інформатичної галузі в 2026-2027 н.р.:

•      подолання освітніх втрат,

•      компетентнісне навчання,

•      практичне застосування знань,

•       критичне мислення,

•       профорієнтація дев’ятикласників,

•       психологічна безпека,

•       відповідальне використання штучного інтелекту.

 

Нові загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів:

  Учителі інформатики ознайомились з модельними навчальними програмами для 10-12 класів профільної школи

Для організації оцінювання вчительству можуть бути помічними розроблені матеріали:

 ● методичні посібники “Як оцінювати в НУШ?” для 10 освітніх галузей;

● каталог компетентнісних робіт для НУШ;

● інтерактивний поступ на платформі “Освіта для життя»

Методичні рекомендації педагогам

1.   У роботі керуватися нормативно-правовими документами МОН України, на засіданнях професійних спільнот обговорити нові нормативні документи

2.   Розробити критерії оцінювання відповідно до Наказу МОН № 722 від 04.05.2026 та Наказу МОН №1427 від 14.08.2026, врахувавши Закон України №4742-ІХ «Про академічну доброчесність» для інформатичної освітньої галузі

3. Розробити навчальні програми на 2026-2027 н.р. та сформувати відповідні НМК

4.   Розробити правила використання ШІ в освітньому процесі

5.  Використовувати при плануванні  та проведенні  навчальних занять матеріали методичних посібників « Як оцінювати в НУШ?», каталог компетентісних завдань, платформу «Освіта для життя».

Решта матеріалів ТУТ

 

Колеги, друзі!!! Вітаю із фінішем цього навчального року!

Цей рік вимагав від нас багато терпіння та сил. Тепер час перевести подих. Бажаю вам сонячних днів, спокою та затишку. Нехай літо подарує натхнення та приємні емоції. 

Перемоги, миру!!!

Слава Україні!!!

 Героям слава!!!

 

         Сучасна освіта потребує інноваційних підходів для розвитку критичного мислення та STEM-компетентностей. Традиційні методики не завжди забезпечують глибоке розуміння математично-природничих дисциплін.

        Застосування новітніх педагогічних стратегій підвищує мотивацію та ефективність навчання. Вебінар «Освітні тренди : ефективні методики, підходи та інновації» відбувся в онлайн-форматі 18 травня 2026 року для учителів математики, фізики та інформатики. Педагоги долучилися до дискусії з питання «Технології для мотивації чи мотивація для технологій?»

Соловей Оксана, консультант ТКМЦНОІМ виділила основні педагогічні підходи сучасного навчання:

 

 Педагоги обговорили ефективні методики:

• Фліп-клас (перевернутий клас) – учні вивчають теорію самостійно, а на заняттях застосовують знання.

•     Ігрові методики та гейміфікація – навчання через ігри та симуляції.

•     Використання цифрових інструментів – платформи для інтерактивних вправ, візуалізацій та віртуальних лабораторій.

•     Інтеграційні методики – поєднання кількох предметів для комплексного розуміння.

•     Навчання через дослідження (Inquiry-based learning): Учні ставлять запитання, висувають гіпотези та самостійно шукають відповіді через експерименти чи логічні міркування, замість того, щоб отримувати готові аксіоми.

•     Метод "Переконай мене" / Навчання в малих групах: Розвиває навички аргументації. Учні працюють у групах над складними задачами з фізики або олімпіадною математикою, де кожен може виступити в ролі "вчителя", пояснюючи свій хід думок іншим.

           З впровадження технологій проектного навчання, зокрема розробкою технологічної карти проєкту «Геометрія, що оживає в світлі: від Евкліда до Arduino» учасників ознайомила Плюсквік-Баран Юлія Тарасівна, учителька математики та інформатики ТЗОШ І-ІІІ ст. №22. Педагоги мали можливість розглянути детальну структуру проєкту, його етапи, діяльність учнів та вчителя на кожному етапі,  аналіз проміжних результатів, оцінювання та самооцінювання проектної діяльності.

         Педагоги також зазначили, що важлива не передова технологія чи інновація - важливо формувати мотивованого учня , який за цією технологією навчається. Якщо технологія працює, тоді вона в тренді

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

  1. Інновації не повинні бути самоціллю («нова фішка заради фішки»). Кожен тренд має працювати на формування ключових компетентностей

    2.   Проєктування уроку за рівнями пізнання (Блум-центричний підхід)

• Щоб інноваційний метод приніс результат, навчальну діяльність варто чітко диференціювати, спираючись на таксономію Блума. Це дозволить залучити учнів із різним рівнем підготовки.

3.  Організаційні форми та методи навчання

•      Для ефективного впровадження трендів рекомендується змістити фокус із фронтальної роботи на інтерактивні формати

4 . Технологічна карта як інструмент вчителя

•      Будь-яка інновація потребує детального планування. Перед запуском нового модуля чи проєкту створіть детальну технологічну карту

5.  Формувальне оцінювання та зворотний зв'язок

•      Інноваційне навчання вимагає зміни підходу до оцінювання. Фокус має зміститися з констатації помилок на підтримку поступу учня.