Вебінар 25.02.2026

   

      НМТ-2026: особливості  проведення та підготовки. 

Детальніше ТУТ

 

Самоаналіз власної педагогічної діяльності в системі реформи профільної освіти

Матеріал ТУТ

Практичний семінар

 Інтерактивне навчання: методика, інструменти, технології

                Інтерактивне навчання залишається актуальним на сьогодні , оскільки має позитивні зміни в сферах навчальної діяльності:

 •        Підвищенні Ефективності Навчання: Інтерактивні технології допомагають учням краще засвоювати матеріал, оскільки вони враховують різні стилі навчання.

•        Розвитку Критичного Мислення та Креативності: Інноваційні методи навчання стимулюють учнів мислити нестандартно, аналізувати інформацію та шукати креативні рішення.

•        Підвищенні Залученості та Мотивації: Завдяки інтерактивним та гейміфікованим елементам учні більше зацікавлені в навчальному процесі.

•        Доступності Освіти: Цифрові технології роблять освіту доступнішою, дозволяючи навчатися віддалено, що особливо важливо в умовах глобальних викликів.

          Досвід використання інтерактивних технологій презентували вчителі фізики та інформатики ТНВК ШМЛ №15 ім.Л.Українки на практичному семінарі «Інтеративне навчання: методика, інструменти, технології», який відбувся 18 лютого 2026 р. Дрозд Олена Василівна,  учителька фізики та астрономії ТНВК ШМЛ №15 ім.Л.Українки запропонувала учасникам семінару виконати лабораторні роботи в групах з використанням інтерактивних інструментів, що полегшують опрацювання отриманих результатів та обчислення, зацікавили інструменти візуалізації та прийоми для актуалізації опорних знань, інтерактивні вправи у Wordwall для формування предметних компетентностей. Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ зазначила, що при підготовці до уроку та виборі інтерактивних технологій важливо дотримуватись принципу відповідності, системності, відкритого зворотнього зв’язку, рівності позицій та запропонувала підібрати інтерактивні вправи для уроку фізики, 8 клас, теми «Електричне поле», «Плавлення та кристалізація».

Педагоги при обговоренні зазначали, з якою метою підібрана саме така інтерактивна вправа і яка її прогнозована ефективність. В методичних рекомендаціях відзначено:

•        При підготовці до уроку: доцільно чітко визначати цілі і завдання уроку, розробляти критерії оцінювання

•        При підборі  вправ: підбирати інтерактивні методи відповідно до теми (наприклад, мозковий штурм для вивчення нового матеріалу, робота в групах для розв'язання задач, інтерактивні моделі для демонстрацій).

•        Інструменти: за потреби практикувати цифрові платформи (Wordwall, AR Book, онлайн-симуляції) для візуалізації фізичних процесів.

•        Роль вчителя: є організатором та консультантом, що стимулює взаємодію між учнями, а не лише передає знання.

Учасники заходу відзначили важливість досвіду учителів фізики та інформатики ТНВК ШМЛ №15 ім. Л.Українки в питаннях використання цифрових інструментів, інтерактивних технологій при проведенні лабораторних досліджень, опрацюванні результатів та організації навчальної діяльності.

Методична майстерня

 Формування наукового мислення сучасного школяра НУШ

Наукове мислення учнів не є універсальною або сталою структурою. Воно формується та розгортається в процесі навчальної та дослідницької діяльності, набуваючи індивідуалізованих форм відповідно до особистісного досвіду, типу обдарованості та специфіки освітнього середовища. Саме тому його розвиток потребує цілеспрямованої педагогічної підтримки, яка передбачає створення умов для інтелектуального ризику, відкритого діалогу, міждисциплінарної взаємодії та глибокої смислової рефлексії.

         11 лютого 2026 року на базі ТАЛУГ ім І.Франка була проведена методична майстерня для учителів математики, фізики та інформатики з метою підвищення предметно-методичної, прогностичної компетентностей у питаннях формування наукового мислення сучасного школяра.

          Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ, зазначила, що наукове мислення учнів є ключовим складником їхнього інтелектуального розвитку, що передбачає не лише засвоєння знань, а й їхнє глибоке осмислення, аналіз і застосування для розв’язання складних пізнавальних завдань.

Це мислення охоплює широкий спектр когнітивних процесів, серед яких провідне значення мають логічне, критичне, дивергентне та конвергентне мислення.

•        Логічне мислення забезпечує чіткість і послідовність міркувань;

•         критичне – дає змогу оцінювати достовірність, обґрунтованість іінформації;

•  дивергентне – формує здатність генерувати оригінальні ідеї в умовах відкритих задач;

•        конвергентне – дає змогу знаходити оптимальні рішення на основі логічного аналізу.

Важливою характеристикою наукового мислення є інтегративність – здатність поєднувати знання з різних галузей і формувати міждисциплінарні зв’язки. Не менш значущою є рефлексивність – уміння усвідомлювати власні когнітивні процеси, здійснювати їх критичний аналіз і цілеспрямовано вдосконалювати. 

          Спікерами заходу  Бойко Наталія Зіновіївна, учителька фізики та астрономії ТАЛУГ ім. І.Франка, Мельничук Ірина Василівна , учителька інформатики ТАЛУГ ім І.Франка,  Кумановська  Наталія Миколаївна, учителька математики ТАЛУГ ім. І.Франка презентували власне бачення організації навчальної проєктної діяльності на STEM-заняттях, використання сучасних технологій,  виконання досліджень, експериментів на уроках фізики та на уроках «Пізнай природу», на заняттях «Клубу молодого винахідника»,  виконання практико-орієнтованих завдань на формування критичного, логічного мислення на уроках математики.

Учасники заходу працювали в міні-групах, складали алгоритми до завдань, визначали кроки для формування наукового мислення школяра:

1) формулювання питань та проблем – здатність ставити запитання які можна дослідити науковими методами;

2) генерування гіпотез – вміння будувати передбачення на основі наявних знань;

 3) експеримент – експериментування проведення дослідження для перевірки гіпотез;

4) аналіз та інтерпретація даних – робота з інформацію, осмислення та пошук закономірностей;

5) логічне та критичне мислення – оцінка надійності доказів, усвідомлення можливих упереджень;

 6) формування висновків – узагальнення отриманих результатів та їх застосування для розуміння явищ;

7) комунікація та аргументація – здатність пояснювати свої думки та наукові результати іншим. Розвиток наукового мислення допомагає учням краще розуміти природні явища, розкриваючи допитливість та навички самостійного дослідження.

Підсумовуючи роботу, учителі зазначили, що для формування наукового мислення важливим є і освітнє середовище, педагогічна підтримка, розробка педагогічних стратегій,  створення інтегрованих освітніх середовищ STEM-спрямування:

• проведення занять-досліджень, занять – експериментів,

• організація проєктної діяльності,

• розробка проблемно-орієнтованих завдань,

• практикування новітніх технологій (сократівських бесід,  наукових дебатів)

• залучення учнівства до роботи МАН, конкурсів

 З Різдвом Христовим та прийдешнім Новим Роком!!!

Божого захисту, здоров'я, віри, міцності!!!

Практична студія

 Інтегрований  урок інформатики:

від планування до проведення

             Інтегрований підхід до навчання – це освітня стратегія. яка сьогодні набирає обертів, адже сприяє розвитку системного мислення,  мотивує до навчання формує цілісне розуміння  природних процесів та життєвих ситуацій. Інтегровані уроки є одним з ефективних інструментів реалізації цієї стратегії.  Практична студія « Інтегрований урок: від планування до проведення» відбулась 15 грудня 2025 року на базі  ТЛ №21 – СМШ ім. І. Герети.  Учасники мали можливість  підвищити  предметно-методичну, інформаційно-цифрову  компетентності в підготовці  та проведенні інтегрованих уроків. Спікерами заходу були Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ та Марущак Зоряна Михайлівна, учителька інформатики ТЛ «21 –СМШ ім. І. Герети.

 Педагоги  проаналізували зміни в програмі для інформатичної освітньої галузі , 8-9 класів, зазначили переваги інтегрованих уроків:

•      зв’язок предметів, використання програм, сайтів, мов програмування для вивчення інших шкільних предметів;

•      вчать застосовувати на практиці теоретичні знання;

•      активізують розумову діяльність учнів;

•      стимулюють їх до самостійного набуття знань;

•      на таких уроках учні працюють активно, з цікавістю;

•      розвивається пізнавальний інтерес

Вчителі інформатики склали порівняльну таблицю щодо структури, обсягу, мети

для уроків з між предметними зв’язками та інтегрованими уроками.

Зоряна Михайлівна звернула увагу на етапи підготовки інтегрованого уроку, продемонструвала приклади проведення уроків за інтегрованими блоками «Інформатика + Географія», «Інформатика + Мистецтво», «Інформатика + Технології», «Інформатика + Математика», «Інформатика + Англійська мова». Педагоги отримали методичні рекомендації, поради щодо організації навчальної діяльності на уроках інформатики у 8, 9 класах, конструювання сучасного уроку інформатики.

 

Математична компетентність є ключовою і предметною. Це уміння бачити і застосовувати математику в реальному житті, розуміти логіку, будувати математичні моделі, володіти зацікавленістю та різними дійовими навичками (обчислювальними, логічними, інфоримаційно-графічними). Учитель формує ці уміння також, пропонуючи учням компетентісно-орієнтовані завдання.

        10 грудня 2025 року на базі ТЗОШ І-ІІІ ст.  №10  відбувся майстер-клас «Формування математичної компетентності здобувачів освіти через компетентісно - орієтовані задачі», метою якого було підвищення предметно-методичної, інформаційно-цифрової, прогностичної, інноваційної компетентностей педагогів у складанні компетентно-орієнтованих завдань, задач, розробці критеріїв оцінювання, використанні ШІ як помічника « Від математичної задачі – до компетентісно-орієнтованої». Спікерами заходи були Соловей Оксана Михайлівна , консультант ТКМЦНОІМ, Курганнікова Тетяна Володимирівна, учителька математики ТЗОШ І-ІІІ ст. №10, Милян Оксана Іванівна, учителька інформатики ТЗОШ І-ІІІ ст. №10. Учасники обговорили особливості, характерні онаки компетентісних завдань, їх структуру; зазначили, що визначальною рисою компетентнісно орієнтованих завдань є їхня висока когнітивна складність. 

Такі завдання потребують умінь: 

✔ виокремлювати в тексті головні думки,

✔ аналізувати тексти та зображення, які вони містять,

✔ порівнювати,

✔ «читати» діаграми й інфографіку,

✔ розуміти логічні зв’язки між явищами та процесами. 

В групах учителі виконували завдання «Лісове господарство», «Панакота», «Волонтерська допомога», «Мистецька галерея» та презентували результати роботи, вказуючи математичну модель, її розв’язання, встановлювали для учнів якого класу може бути запропоноване завдання, які труднощі можуть виникати в процесі розв’язання , які компетентності формуються, як завдання можна змінити та доповнити, яка математична задача могла би бути складена на основі компетентісної. Учасники ознайомились з основними підходами оцінювання компетентісних завдань та обрали найбільш ефективним - оцінювання за ГЗРН.

Переваги та недоліки використання ШІ в складанні компетентісних завдань та задач був продемонстрований на конкретних прикладах: цей досвід учителів став корисним для використання у власній педагогічній діяльності.