ПрофМайстерка 19/03/2026

 

       

    Сучасна освіта переходить від передачі знань до формування компетентностей, від пасивного засвоєння інформації — до активного створення рішень.

Нова парадигма освіти передбачає:

• інтегрованість навчання
• міждисциплінарність
• практикоорієнтованість
• розвиток критичного мислення
• цифрову грамотність
• гнучкість та адаптивність

Саме STEM-освіта стає відповіддю на ці виклики. Тому, сьогодні важливо в кожному закладі формувати освітній простір можливостей, серед яких є і STEM-кластер. В Галицькому фаховому коледжі ім. В.Чорновола була проведена ПрофМайстерка для керівників професійних спільнот, метою якої було розглянути моделі формування середовища STEM-кластера, площини, в яких відбувається адаптація педагогів та здобувачів освіти, очікувані результати функціонування STEM-кластера.

       Баб’юк Марія Петрівна, директор Галицького фахового коледжу ім. В.Чорновола, розповіла про нові та  актуальні освітні програми: «Здоров'язбереження та реабілітація» , «Комп'ютерні науки та інженерія»: від розробки софту до обслуговування складних мереж. Наголосила, що студенти проходять стажування на реальних підприємствах,клініках та IT-компаніях та навчаються в оновлених лабораторіях та майданчиках. Важливим є те, створюють власні дієві, практичні проекти.

Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ, презентувала структурну модель адаптації здобувачів освіти до нової освітньої парадигми через STEM-кластер. Учасники обговорили виклики та шляхи подолання в умовах формування сітки закладів освіти, розглянули моделі «3D–STEM ADAPT»:
 I вимір — Пізнання, II вимір — Розвиток, III вимір — Реалізація.

Модель працює циклічно:

        STEM-середовище → Виклик (проблема) → Проєкт → Рефлексія → Новий рівень адаптації. Педагоги зазначили , що необхідно враховувати компоненти та рівні адаптації учнів , спонукати до самостійної, командної роботи, формувати критичне, системне, наукове мислення.

        Учасникам було запропоновано анкетування «Адаптація до нових умов  у  STEM –освіті» , у підсумку педагоги зазначили, що STEM-кластер — це не лише матеріально-технічна база, а нова філософія освіти :

•      поєднує знання і практику

•      інтегрує дисципліни

•      формує компетентного, адаптивного, креативного здобувача освіти

      В умовах трансформації освіти STEM-кластер виступає простором можливостей, у якому здобувач освіти не просто навчається, а розвивається як майбутній професіонал та громадянин інноваційного суспільства.

Вебінар 18.03.2026 р.

 Мистецтво ставити запитання на уроках математики та інформатики:
 відкриті та закриті запитання.
Акценти для початкової та середньої школи.
Інтеграційна платформа

Мистецтво ставити запитання — це один із найпотужніших інструментів учителя. Запитання не лише перевіряють знання, а й структурують мислення учня, перетворюючи пасивне слухання на активне дослідження. Під час уроку учитель ставить в середньому 50 запитань, важливо, щоб ці запитання спонукали не до механічної відповіді, а сприяли розвитку мислення, формуванню умінь аргументувати та доводити власну думку.

Онлайн-семінар, який відбувся 18 березня 2026 року зібрав учителів початкових класів, учителів математики та інформатики м. Тернополя, спікерами заходу були Гордіюк Надія Мирославівна, консультант ТКМЦНОІМ, Соловей Оксана Михайлівна., консультант ТКМЦНОІМ, Василик Ірина Юріївна, вчителька інформатики ТЗОШ І-ІІІ ст. №16 ім. В.Левицького. Учасники розглянули на прикладах формулювання закритих і відкритих запитань,  використання рівнів Блума  для поступового ускладнення когнітивного навантаження.

Рівень	Що робить учень	Приклад запитання
Знання	Згадує факти, терміни.	"Сформулюй теорему Піфагора."
Розуміння	Пояснює ідеї своїми словами.	"Чим відрізняється коло від круга?"
Застосування	Використовує знання в нових ситуаціях.	"Як знайти висоту дерева, знаючи довжину його тіні?"
Аналіз	Розбиває інформацію на частини, шукає зв'язки.	"Чому при зміні одного коефіцієнта графіка функції він розтягується?"
Оцінювання	Обґрунтовує рішення або гіпотези.	"Який метод розв’язання цієї системи рівнянь є найбільш раціональним?"
Творення	Створює новий продукт або підхід.	"Спроєктуй модель енергоефективного будинку, використовуючи геометричні тіла."

Учителі обговорили специфіку за віковими групами, відзначили переваги та недоліки  відкритих та закритих запитань, зазначили, що важливо правильно поєднувати  різні види запитань залежно від поставлених цілей, етапу уроку, вікової категорії.

Початкова школа (1–4 класи)

Тут запитання мають пробуджувати цікавість.

· Акцент: На рівні "Розуміння" та "Застосування".

· Важливо перетворювати закриті запитання на відкриті. Замість "Скільки буде 5+5?", краще запитати: "Як ми можемо отримати число 10, додаючи два різні числа?".

Середня школа (5–9 класи)

Період переходу до абстрактного мислення.

· Акцент: На рівнях "Аналіз" та "Оцінювання".

· Запитання повинні стимулювати пошук закономірностей. Наприклад: "Порівняй властивості квадрата та ромба. Що в них спільного, а що — унікальне?".

Старша школа (10–12 класи)

Час для моделювання та аргументації.

· Акцент: На рівнях "Оцінювання" та "Творення".

· Запитання мають пов'язувати математику з реальним життям та іншими науками. "Доведіть, чи достатньо цих даних для прогнозування прибутку підприємства?"

Уроки інформатики можуть дуже ефективно сприяти розвитку в учнів уміння ставити відкриті та закриті запитання, і це відбувається через поєднання логічного та алгоритмічного мислення, практичного застосування знань та аналізу результатів, широкого вибору ІТ – інструментів, можливостей ШІ, то Ірина Юріївна продемонструвала застосунки та можливості ШІ як асистента вчителя у роботі на етапі підбору запитань до завдань. Наголосила, що найефективніший урок — це  урок, на якому використовується поєднання обох типів запитань.

• Закриті запитання допомагають перевірити знання, відкриті — формують мислення.

• Саме баланс між ними робить урок математики в початковій школі розвивальним, цікавим і ефективним, а в середній і старшій школі продовжує розвивати інтегративне мислення.

Вебінар 25.02.2026

   

      НМТ-2026: особливості  проведення та підготовки. 

Детальніше ТУТ

 

Самоаналіз власної педагогічної діяльності в системі реформи профільної освіти

Матеріал ТУТ

Практичний семінар

 Інтерактивне навчання: методика, інструменти, технології

                Інтерактивне навчання залишається актуальним на сьогодні , оскільки має позитивні зміни в сферах навчальної діяльності:

 •        Підвищенні Ефективності Навчання: Інтерактивні технології допомагають учням краще засвоювати матеріал, оскільки вони враховують різні стилі навчання.

•        Розвитку Критичного Мислення та Креативності: Інноваційні методи навчання стимулюють учнів мислити нестандартно, аналізувати інформацію та шукати креативні рішення.

•        Підвищенні Залученості та Мотивації: Завдяки інтерактивним та гейміфікованим елементам учні більше зацікавлені в навчальному процесі.

•        Доступності Освіти: Цифрові технології роблять освіту доступнішою, дозволяючи навчатися віддалено, що особливо важливо в умовах глобальних викликів.

          Досвід використання інтерактивних технологій презентували вчителі фізики та інформатики ТНВК ШМЛ №15 ім.Л.Українки на практичному семінарі «Інтеративне навчання: методика, інструменти, технології», який відбувся 18 лютого 2026 р. Дрозд Олена Василівна,  учителька фізики та астрономії ТНВК ШМЛ №15 ім.Л.Українки запропонувала учасникам семінару виконати лабораторні роботи в групах з використанням інтерактивних інструментів, що полегшують опрацювання отриманих результатів та обчислення, зацікавили інструменти візуалізації та прийоми для актуалізації опорних знань, інтерактивні вправи у Wordwall для формування предметних компетентностей. Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ зазначила, що при підготовці до уроку та виборі інтерактивних технологій важливо дотримуватись принципу відповідності, системності, відкритого зворотнього зв’язку, рівності позицій та запропонувала підібрати інтерактивні вправи для уроку фізики, 8 клас, теми «Електричне поле», «Плавлення та кристалізація».

Педагоги при обговоренні зазначали, з якою метою підібрана саме така інтерактивна вправа і яка її прогнозована ефективність. В методичних рекомендаціях відзначено:

•        При підготовці до уроку: доцільно чітко визначати цілі і завдання уроку, розробляти критерії оцінювання

•        При підборі  вправ: підбирати інтерактивні методи відповідно до теми (наприклад, мозковий штурм для вивчення нового матеріалу, робота в групах для розв'язання задач, інтерактивні моделі для демонстрацій).

•        Інструменти: за потреби практикувати цифрові платформи (Wordwall, AR Book, онлайн-симуляції) для візуалізації фізичних процесів.

•        Роль вчителя: є організатором та консультантом, що стимулює взаємодію між учнями, а не лише передає знання.

Учасники заходу відзначили важливість досвіду учителів фізики та інформатики ТНВК ШМЛ №15 ім. Л.Українки в питаннях використання цифрових інструментів, інтерактивних технологій при проведенні лабораторних досліджень, опрацюванні результатів та організації навчальної діяльності.

Методична майстерня

 Формування наукового мислення сучасного школяра НУШ

Наукове мислення учнів не є універсальною або сталою структурою. Воно формується та розгортається в процесі навчальної та дослідницької діяльності, набуваючи індивідуалізованих форм відповідно до особистісного досвіду, типу обдарованості та специфіки освітнього середовища. Саме тому його розвиток потребує цілеспрямованої педагогічної підтримки, яка передбачає створення умов для інтелектуального ризику, відкритого діалогу, міждисциплінарної взаємодії та глибокої смислової рефлексії.

         11 лютого 2026 року на базі ТАЛУГ ім І.Франка була проведена методична майстерня для учителів математики, фізики та інформатики з метою підвищення предметно-методичної, прогностичної компетентностей у питаннях формування наукового мислення сучасного школяра.

          Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ, зазначила, що наукове мислення учнів є ключовим складником їхнього інтелектуального розвитку, що передбачає не лише засвоєння знань, а й їхнє глибоке осмислення, аналіз і застосування для розв’язання складних пізнавальних завдань.

Це мислення охоплює широкий спектр когнітивних процесів, серед яких провідне значення мають логічне, критичне, дивергентне та конвергентне мислення.

•        Логічне мислення забезпечує чіткість і послідовність міркувань;

•         критичне – дає змогу оцінювати достовірність, обґрунтованість іінформації;

•  дивергентне – формує здатність генерувати оригінальні ідеї в умовах відкритих задач;

•        конвергентне – дає змогу знаходити оптимальні рішення на основі логічного аналізу.

Важливою характеристикою наукового мислення є інтегративність – здатність поєднувати знання з різних галузей і формувати міждисциплінарні зв’язки. Не менш значущою є рефлексивність – уміння усвідомлювати власні когнітивні процеси, здійснювати їх критичний аналіз і цілеспрямовано вдосконалювати. 

          Спікерами заходу  Бойко Наталія Зіновіївна, учителька фізики та астрономії ТАЛУГ ім. І.Франка, Мельничук Ірина Василівна , учителька інформатики ТАЛУГ ім І.Франка,  Кумановська  Наталія Миколаївна, учителька математики ТАЛУГ ім. І.Франка презентували власне бачення організації навчальної проєктної діяльності на STEM-заняттях, використання сучасних технологій,  виконання досліджень, експериментів на уроках фізики та на уроках «Пізнай природу», на заняттях «Клубу молодого винахідника»,  виконання практико-орієнтованих завдань на формування критичного, логічного мислення на уроках математики.

Учасники заходу працювали в міні-групах, складали алгоритми до завдань, визначали кроки для формування наукового мислення школяра:

1) формулювання питань та проблем – здатність ставити запитання які можна дослідити науковими методами;

2) генерування гіпотез – вміння будувати передбачення на основі наявних знань;

 3) експеримент – експериментування проведення дослідження для перевірки гіпотез;

4) аналіз та інтерпретація даних – робота з інформацію, осмислення та пошук закономірностей;

5) логічне та критичне мислення – оцінка надійності доказів, усвідомлення можливих упереджень;

 6) формування висновків – узагальнення отриманих результатів та їх застосування для розуміння явищ;

7) комунікація та аргументація – здатність пояснювати свої думки та наукові результати іншим. Розвиток наукового мислення допомагає учням краще розуміти природні явища, розкриваючи допитливість та навички самостійного дослідження.

Підсумовуючи роботу, учителі зазначили, що для формування наукового мислення важливим є і освітнє середовище, педагогічна підтримка, розробка педагогічних стратегій,  створення інтегрованих освітніх середовищ STEM-спрямування:

• проведення занять-досліджень, занять – експериментів,

• організація проєктної діяльності,

• розробка проблемно-орієнтованих завдань,

• практикування новітніх технологій (сократівських бесід,  наукових дебатів)

• залучення учнівства до роботи МАН, конкурсів