Інформатична освітня галузь: пріоритети та організація освітнього процесу в

2026-2027 н.р.

         У 2026-2027 навчальному році учнівство розпочинає навчання у 9 класі НУШ, заклади освіти визначились, хто забезпечує базову середню освіту спільно з початковою школою, а хто профільну освіту за академічним спрямуванням. Крім того, Міністерство освіти і науки України затвердило нові підходи до оцінювання учнів 5–9 класів. Педагогічна спільнота вчителів інформатики Тернопільської міської громади в рамках серпневих нарад зібралась на засідання секції 19 серпня 2026 року на базі ТАЛУГ ім. І.Франка.

Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ, озвучила нормативно-правову  базу, звернула увагу на нові документи:

•       Наказ МОН України «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» №1430 від 17.08.2026

•      Наказ МОН України “Про затвердження типової освітньої програми для 10-12 класів ЗЗСО, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням” №765 від 26.05.2025

•      Наказ МОН № 722 від 04.05.2026 ( затверджує систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти).

Наказ МОН №1427 від 14.08.2026 року « Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»

•      Закон України №4742-ІХ «Про академічну доброчесність» (набув чинності 31 липня 2026 р.)

Педагоги обговорили пріоритети інформатичної галузі в 2026-2027 н.р.:

•      подолання освітніх втрат,

•      компетентнісне навчання,

•      практичне застосування знань,

•       критичне мислення,

•       профорієнтація дев’ятикласників,

•       психологічна безпека,

•       відповідальне використання штучного інтелекту.

 

Нові загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів:

  Учителі інформатики ознайомились з модельними навчальними програмами для 10-12 класів профільної школи

Для організації оцінювання вчительству можуть бути помічними розроблені матеріали:

 ● методичні посібники “Як оцінювати в НУШ?” для 10 освітніх галузей;

● каталог компетентнісних робіт для НУШ;

● інтерактивний поступ на платформі “Освіта для життя»

Методичні рекомендації педагогам

1.   У роботі керуватися нормативно-правовими документами МОН України, на засіданнях професійних спільнот обговорити нові нормативні документи

2.   Розробити критерії оцінювання відповідно до Наказу МОН № 722 від 04.05.2026 та Наказу МОН №1427 від 14.08.2026, врахувавши Закон України №4742-ІХ «Про академічну доброчесність» для інформатичної освітньої галузі

3. Розробити навчальні програми на 2026-2027 н.р. та сформувати відповідні НМК

4.   Розробити правила використання ШІ в освітньому процесі

5.  Використовувати при плануванні  та проведенні  навчальних занять матеріали методичних посібників « Як оцінювати в НУШ?», каталог компетентісних завдань, платформу «Освіта для життя».

Решта матеріалів ТУТ

 

Колеги, друзі!!! Вітаю із фінішем цього навчального року!

Цей рік вимагав від нас багато терпіння та сил. Тепер час перевести подих. Бажаю вам сонячних днів, спокою та затишку. Нехай літо подарує натхнення та приємні емоції. 

Перемоги, миру!!!

Слава Україні!!!

 Героям слава!!!

 

         Сучасна освіта потребує інноваційних підходів для розвитку критичного мислення та STEM-компетентностей. Традиційні методики не завжди забезпечують глибоке розуміння математично-природничих дисциплін.

        Застосування новітніх педагогічних стратегій підвищує мотивацію та ефективність навчання. Вебінар «Освітні тренди : ефективні методики, підходи та інновації» відбувся в онлайн-форматі 18 травня 2026 року для учителів математики, фізики та інформатики. Педагоги долучилися до дискусії з питання «Технології для мотивації чи мотивація для технологій?»

Соловей Оксана, консультант ТКМЦНОІМ виділила основні педагогічні підходи сучасного навчання:

 

 Педагоги обговорили ефективні методики:

• Фліп-клас (перевернутий клас) – учні вивчають теорію самостійно, а на заняттях застосовують знання.

•     Ігрові методики та гейміфікація – навчання через ігри та симуляції.

•     Використання цифрових інструментів – платформи для інтерактивних вправ, візуалізацій та віртуальних лабораторій.

•     Інтеграційні методики – поєднання кількох предметів для комплексного розуміння.

•     Навчання через дослідження (Inquiry-based learning): Учні ставлять запитання, висувають гіпотези та самостійно шукають відповіді через експерименти чи логічні міркування, замість того, щоб отримувати готові аксіоми.

•     Метод "Переконай мене" / Навчання в малих групах: Розвиває навички аргументації. Учні працюють у групах над складними задачами з фізики або олімпіадною математикою, де кожен може виступити в ролі "вчителя", пояснюючи свій хід думок іншим.

           З впровадження технологій проектного навчання, зокрема розробкою технологічної карти проєкту «Геометрія, що оживає в світлі: від Евкліда до Arduino» учасників ознайомила Плюсквік-Баран Юлія Тарасівна, учителька математики та інформатики ТЗОШ І-ІІІ ст. №22. Педагоги мали можливість розглянути детальну структуру проєкту, його етапи, діяльність учнів та вчителя на кожному етапі,  аналіз проміжних результатів, оцінювання та самооцінювання проектної діяльності.

         Педагоги також зазначили, що важлива не передова технологія чи інновація - важливо формувати мотивованого учня , який за цією технологією навчається. Якщо технологія працює, тоді вона в тренді

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

  1. Інновації не повинні бути самоціллю («нова фішка заради фішки»). Кожен тренд має працювати на формування ключових компетентностей

    2.   Проєктування уроку за рівнями пізнання (Блум-центричний підхід)

• Щоб інноваційний метод приніс результат, навчальну діяльність варто чітко диференціювати, спираючись на таксономію Блума. Це дозволить залучити учнів із різним рівнем підготовки.

3.  Організаційні форми та методи навчання

•      Для ефективного впровадження трендів рекомендується змістити фокус із фронтальної роботи на інтерактивні формати

4 . Технологічна карта як інструмент вчителя

•      Будь-яка інновація потребує детального планування. Перед запуском нового модуля чи проєкту створіть детальну технологічну карту

5.  Формувальне оцінювання та зворотний зв'язок

•      Інноваційне навчання вимагає зміни підходу до оцінювання. Фокус має зміститися з констатації помилок на підтримку поступу учня.

 STEM-тиждень в ЗУНУ: T–TECHNOLOGY DAY
«Технології майбутнього» – європейський досвід інновацій

Надзвичайно динамічно, змістовно та натхненно пройшов другий день STEM-тижня в Класичному університеті Тернополя – T–TECHNOLOGY DAY «Технології майбутнього», що проводиться на базі науково-дослідної лабораторії STEM-освіти у межах Всеукраїнського фестивалю «STEM-весна 2026».

Особливою подією дня стала зустріч із справді унікальним спікером – засновником та керівником нідерландської інноваційної компанії «Spark Design & Innovation», стейкхолдером Делфтського технологічного університету, надійним партнером і давнім другом навчально-наукового центру комунікацій ЗУНУ – Робертом Барнхурном.

Серед учасників заходу – педагоги закладів загальної середньої освіти міста Тернополя, зокрема представники ліцеїв, гімназій, навчально-виховних комплексів та загальноосвітніх шкіл, які активно долучилися до обговорення сучасних технологій та інновацій у сфері освіти. Упродовж зустрічі вони мали можливість зануритися у світ сучасних технологій та інноваційного дизайну, дізнатися про еволюцію ідей і процес створення винаходів у міжнародній компанії «Spark Design & Innovation», а також ознайомитися з прикладами реалізації проєктів, що поєднують дизайн, інженерію та цифрові технології для вирішення актуальних викликів сучасного світу.

Під час вебінару особливу увагу було зосереджено на тому, як формується сучасний інноваційний продукт – від ідеї до реалізації. Зокрема, йшлося про екологічно відповідальне проєктування та врахування повного життєвого циклу виробу, інтеграцію дизайну, мехатроніки та цифрових технологій, а також створення рішень у медицині, що безпосередньо впливають на якість життя людей.

Окремий акцент було зроблено на розвитку роботизованих систем для медицини, безпеки та сервісних сфер, а також на еволюції технологій – від механічних та гідравлічних інструментів до сучасних інтелектуальних, економічно ефективних і масштабованих рішень.

Важливим елементом виступу стало також пояснення гнучкого (agile) підходу до розробки, який дозволяє швидко тестувати ідеї, адаптувати продукти та оперативно реагувати на потреби ринку й користувачів.

Зустріч пройшла в атмосфері глибокої зацікавленості: учасники уважно слухали, ставили запитання та відзначали високий рівень представлених ідей і практичних кейсів.

Усі учасники заходу отримали подарунки, виготовлені студентами Західноукраїнського національного університету: підставки для мобільних телефонів, створені шляхом 3D-сканування та надруковані на 3D-принтері, а також ручки з логотипом STEM.

Команда науково-дослідної лабораторії STEM-освіти Західноукраїнського національного університету висловлює щиру подяку пану Роберту Барнхурну за надзвичайно натхненну та професійну лекцію, відкритість до діалогу та готовність ділитися досвідом світового рівня.

Ми переконані, що ця зустріч стане відправною точкою для нових ідей, сміливих рішень та розвитку плідної співпраці між українськими закладами вищої та загальної освіти й міжнародною спільнотою практиків, інноваторів і винахідників.

Західноукраїнський національний університет

Vovk Foundation

ГО "Міжнародний інститут комунікацій"

Навчально-Науковий Інститут Комунікацій — у Західноукраїнський національний університет.

Дякуємо ЗУНУ за змістовну зустріч!!!