Профмайстерка_28.10.2026

 

          Як оцінити не те, скільки учень знає з окремого предмета, а те, наскільки він здатний застосувати свої знання для розв’язання реальної комплексної проблеми?

          Саме це питання стало ключовим під час проведення профмайстерки «Оцінювання STEM-компетентностей: як оцінити не знання окремого предмета, а здатність вирішувати комплексні проблеми», яка відбулась 28 жовтня 2026 року на базі ТАЛУГ ім. І.Франка

           Сучасний STEM-урок змінює роль учня: він уже не лише виконавець алгоритму чи відтворювач готових знань, а дослідник, аналітик, проєктувальник і творець рішення. Відповідно, змінюється і підхід до оцінювання. Під час ПрофМайстерки педагоги спробували подивитися на оцінювання очима учня:

• Чи вміє він визначити проблему?
• Чи може сформулювати запитання для дослідження?
• Чи вміє знайти, відібрати та проаналізувати необхідні дані?
• Чи здатний застосувати знання з різних освітніх галузей?
• Чи може запропонувати кілька варіантів рішення?
• Чи вміє обґрунтувати власний вибір?
• Чи здатний оцінити результат і за потреби вдосконалити своє рішення?

        Учасники мали можливість поспілкуватись з Лілією КОЗАК, учителькою інформатики Нагірнянського ліцею №3, авторкою підручників для 5 класу з інформатики для 5 класу в контексті теми «Формування наскрізних умінь за допомогою інтегрованих проєктів».

Оксана СОЛОВЕЙ, консультант ТКМЦНОІМ, зазначила про необхідність зміни підходів до оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, зокрема  впровадження STEM-оцінювання як оцінювання процесу. В практичній лабораторії учасники створювали критерії та показники, які дозволяють побачити різні складові діяльності учня.

Що оцінюємо	На що звертаємо увагу
Визначення проблеми	розуміє ситуацію, виділяє проблему, визначає мету
Робота з даними	знаходить, добирає, аналізує та інтерпретує дані
Застосування знань	використовує знання з різних предметів для розв’язання проблеми
Моделювання та дослідження	будує модель, висуває припущення, перевіряє їх
Прийняття рішення	порівнює альтернативи та обирає оптимальний варіант
Обґрунтування	пояснює та аргументує отриманий результат
Командна взаємодія	розподіляє ролі, співпрацює, враховує внесок інших
Рефлексія та вдосконалення	аналізує результат і пропонує шляхи його покращення

Особлива увага — до процесу

Одним із ключових акцентів профмайстерки стало усвідомлення: STEM-оцінювання не повинно зводитися лише до оцінки кінцевого продукту.

Результат однаковий, але рівень компетентнісної діяльності — різний.

Тому важливо оцінювати не тільки «що отримав учень?», а й «як він до цього дійшов?»

Від традиційної оцінки — до компетентнісної.

Учасники профмайстерки трансформували звичайні предметні завдання у STEM-завдання.

STEM-підхід пропонує іншу логіку: проблема → запитання → гіпотеза → стратегія → дослідження → помилка → корекція → результат → рефлексія.

Таким чином, STEM-компетентність розглядається не як проста сума предметних оцінок. Вона формується на перетині знань, інтеграції, дослідження, проєктування, комунікації та роботи з реальною проблемою.

Шість блоків STEM-компетентності

Особливу увагу під час профмайстерки приділено шести складовим, які можуть бути предметом оцінювання:

·         🔎 дослідницька — уміння ставити запитання та висувати гіпотези;

·         📊 аналітична — робота з даними, пошук закономірностей;

·         🔗 інтегративна — поєднання знань із різних предметів;

·         ⚙️ інженерно-проєктувальна — створення та вдосконалення рішень;

·         💻 цифрова — використання цифрових технологій для дослідження і створення;

·         💬 комунікативна — аргументація, презентація результатів, командна взаємодія.

Таке бачення дозволяє зробити оцінювання більш комплексним і наближеним до реальної діяльності.

Практичний інструмент — дослідницький рубрикатор

Важливою частиною профмайстерки стало ознайомлення з рубрикою як інструментом STEM-оцінювання.

Наприклад, під час оцінювання критерію «Обґрунтовує запропоноване рішення» можна визначити чотири рівні:

4 рівень — рішення аргументоване даними, враховано кілька факторів;

3 рівень — рішення обґрунтоване, але аргументація неповна;

2 рівень — пояснення є, але воно базується переважно на припущеннях;

1 рівень — рішення запропоновано без достатнього обґрунтування.

Такий підхід робить критерії зрозумілими не лише вчителю, а й самому учневі.

Особливий акцент — на роботі з помилками

STEM-навчання передбачає дослідження, експериментування, перевірку гіпотез, а отже — можливість помилки.

Під час профмайстерки помилку було запропоновано розглядати не як невдачу, а як ресурс для діагностики та точку зростання.

Помилка може показати:

·         як учень міркує;

·         де виникла проблема;

·         чи вміє перевіряти себе;

·         чи здатний змінювати стратегію;

·         чи використовує зворотний зв’язок.

Тому важливо бачити послідовність: зробив → перевірив → виявив → пояснив → виправив → зробив висновок.

Презентація ТУТ

 

Коли ми говоримо про енергоефективність, ми говоримо не лише про те, як менше споживати електроенергії чи тепла. Ми говоримо про вміння розуміти процеси, вимірювати їх, аналізувати дані та знаходити ефективні рішення.

Фізика пояснює нам, як і чому відбуваються енергетичні процеси: як передається тепло, від чого залежить споживання електроенергії, як працюють сонячні панелі, теплові насоси чи системи освітлення.

Математика дозволяє ці процеси виміряти й описати: розрахувати споживання, побудувати залежності, спрогнозувати витрати, порівняти різні варіанти та визначити, яке рішення буде найефективнішим.

Тобто фізика і математика зустрічаються  у математичному моделюванні.

Модель дозволяє перетворити реальний процес на систему, з якою можна працювати: визначити величини та їхні взаємозв’язки, записати рівняння, провести розрахунки, побудувати графік, спрогнозувати результат, а потім повернутися до реального явища й перевірити, наскільки наша модель відповідає дійсності.

Тому сьогодні важливо говорити не просто про інтеграцію двох предметів. Йдеться про формування в учня іншого способу мислення — уміння побачити проблему реального світу, описати її математично, дослідити за допомогою фізичних законів і на основі отриманих результатів прийняти обґрунтоване рішення.

В рамках профорієнтаційної роботи та з метою формування в учнівства ключових компетентностей, умінь науково-дослідної, проєктної діяльності 06 жовтня 2026 року на базі кафедри енергетичних систем та бізнес-аналітики ЗУНУ розпочала роботу школа енергоефективності. На організаційну зустріч  зібрались учні , учителі фізики, математики та викладачі ЗУНУ. Атмосфера цікавих діалогів, екскурсії з практичними модулями, анкетування – це не лише про знайомства з новими професіями, це про новий спосіб мислення, це про сміливі ідеї, власні проєкти, співпрацю з науковцями, студентами. Навчання в школі енергоефективності передбачає навчання за зручним графіком, освітня програма складається з модулів та виконання проєктів , створення міні-моделей «СЕС для школи», залучення до наукових конференцій, також передбачено сертифікати для учнів та вчителів.

 ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

З Днем освітян!!!

 Шановні колеги!!!

Щиро вітаємо один одного із професійним святом!

Ми щодня відкриваємо дітям двері у світ знань, допомагаємо мріяти, пізнавати, творити й упевнено крокувати у майбутнє. 💙💛 Для цього побажаємо один одному: здоров'я, поваги, наснаги та радості від маленьких і великих перемог під мирним небом!!! Нехай наші уроки завжди будуть цікавими, технології — надійними, інтернет — швидким, а комп’ютери ніколи не «зависають» у найвідповідальніший момент! 😊

Зі святом!!! 

Разом до перемоги!!!

 

Нова Українська школа 2026-2027:

ключові пріоритети, вектор розвитку професійних спільнот

    2026–2027 навчальний рік відбувається в умовах, коли школа має одночасно забезпечувати якість освіти, безпеку, психологічну стійкість учнів і педагогів, безперервність навчання та подолання освітніх втрат.

     МОН  України в рекомендаціях на 2026–2027 навчальний рік окремо наголошує на необхідності враховувати особливості конкретного закладу освіти та безпекову ситуацію. Школи можуть заздалегідь передбачати різні сценарії організації навчання і однозначно  в таких умовах від учителя очікується не лише знання свого предмета.

     Сьогодні професійна спільнота в умовах НУШ - це середовище, в якому педагог не залишається наодинці з професійним викликом. Це спільнота, в якій можна розв’язати будь яку проблему, отримати не критику, а допомогу, поділитися власною знахідкою.

    Керівники професійних спільнот учителів математики, інформатики, фізики та астрономії 28 вересня 2026 року долучилися до методичної  онлайн-студії «Нова Українська школа 2026-2027: ключові пріоритети, вектор розвитку фахової спільнот». Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ озвучила пріоритети розвитку професійної  спільноти на 2026-2027 н.р.

В рамках впровадження Державного стандарту базової середньої освіти, підготовка до впровадження Державного стандарту профільної освіти:

•     практична спрямованість навчання

•     подолання освітніх втрат

•     впровадження оновлених критеріїв оцінювання відповідно до Наказу МОН України № 722

•     формування природничо-математичної грамотності за стандартами PISA

•     профорієнтація

•     відповідальне використання штучного інтелекту

•     формування культури чесного навчання

•     практична інтеграція та STEM-технології

•     педагогіка підтримки

Педагоги обговорили, якою вони бачать спільноту, а саме:

• практичною — менше формальних звітів, більше конкретних інструментів;

• відкритою — щоб кожен учитель міг поділитися досвідом;

• дослідницькою — щоб ми аналізували не лише те, що зробили, а й те, який результат це дало;

• цифровою — використовували сучасні сервіси не заради самих технологій, а тоді, коли вони справді покращують навчання;

• міжпредметною — шукали точки перетину математики, фізики та інформатики;

• підтримувальною — особливо для молодих педагогів і тих колег, які сьогодні працюють у складних умовах.

Цілереалізація поставлених завдань планується через формування методичної інфраструктури:

•      інтерактивна школа сучасного вчителя

•      майстерня інноваційних знахідок

•      майданчик моніторингових досліджень

•      школа нової генерації НУШ

•      віртуальний педагогічний клуб учителів інформатики

•      проблемна група

•      школа молодого вчителя

•      консультпункт

•      проведення комплексу методичних , науково-просвітницьких заходів, профмайстерок, моніторингових досліджень.

Методичні рекомендації щодо організації та планування роботи професійної спільноти в закладі освіти:

1. Доцільно керуватися Положенням про діяльність педагогічної спільноти   педагогів (розроблена та затверджена в ЗЗСО)

2. При плануванні доцільно звернути увагу на: 

-    опрацювання нормативних документів

- організацію педагогічної інтернатури

- роботу з обдарованими школярами та учнями з ООП

- позакласну роботу, допрофільну підготовку

- проведення моніторингових досліджень

- обговорення критеріїв оцінювання

- обговорення положення про сертифікацію педагогічних працівників, конкурсів

- формування правил використання ШІ

3. Доцільно створити базу самоосвіти педагогічних працівників на навчальний рік

4. При плануванні  необхідно включити питання  обговорення результатів НМТ та шляхів підвищення якості знань

5. Організовувати  опитування, зворотний зв’язок щодо впровадження концептів реформ, впровадження програм тощо.

Учасники заходу озвучили запитання-вимірники ефективної роботи спільноти:

• Чи з’явилися нові педагогічні практики?

• Чи стало більше співпраці між учителями?

• Чи маємо спільні методичні продукти?

• Чи використовуємо результати діагностики учнів для планування навчання?

• Чи допомогла наша робота молодим педагогам?

• Чи стали уроки більш практичними та дослідницькими?

• Чи бачимо зміни в навчальних результатах учнів?

Матеріали ТУТ

З новим навчальним роком!!!

 

З Днем знань! Бажаю всім нам та учням наснаги та жаги до усього нового, енергії, здоров'я, бадьорості та позитиву, щоб вистачило на весь навчальний рік! Нехай кожен день несе нове відкриття та новий досвід! Хай всі спільні цілі будуть досягнуті та ведуть до успіху!

Слава Україні!!!

Героям слава!!!

 

Інформатична освітня галузь: пріоритети та організація освітнього процесу в

2026-2027 н.р.

         У 2026-2027 навчальному році учнівство розпочинає навчання у 9 класі НУШ, заклади освіти визначились, хто забезпечує базову середню освіту спільно з початковою школою, а хто профільну освіту за академічним спрямуванням. Крім того, Міністерство освіти і науки України затвердило нові підходи до оцінювання учнів 5–9 класів. Педагогічна спільнота вчителів інформатики Тернопільської міської громади в рамках серпневих нарад зібралась на засідання секції 19 серпня 2026 року на базі ТАЛУГ ім. І.Франка.

Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ, озвучила нормативно-правову  базу, звернула увагу на нові документи:

•       Наказ МОН України «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти» №1430 від 17.08.2026

•      Наказ МОН України “Про затвердження типової освітньої програми для 10-12 класів ЗЗСО, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням” №765 від 26.05.2025

•      Наказ МОН № 722 від 04.05.2026 ( затверджує систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів у закладах загальної середньої освіти).

Наказ МОН №1427 від 14.08.2026 року « Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»

•      Закон України №4742-ІХ «Про академічну доброчесність» (набув чинності 31 липня 2026 р.)

Педагоги обговорили пріоритети інформатичної галузі в 2026-2027 н.р.:

•      подолання освітніх втрат,

•      компетентнісне навчання,

•      практичне застосування знань,

•       критичне мислення,

•       профорієнтація дев’ятикласників,

•       психологічна безпека,

•       відповідальне використання штучного інтелекту.

 

Нові загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів:

  Учителі інформатики ознайомились з модельними навчальними програмами для 10-12 класів профільної школи

Для організації оцінювання вчительству можуть бути помічними розроблені матеріали:

 ● методичні посібники “Як оцінювати в НУШ?” для 10 освітніх галузей;

● каталог компетентнісних робіт для НУШ;

● інтерактивний поступ на платформі “Освіта для життя»

Методичні рекомендації педагогам

1.   У роботі керуватися нормативно-правовими документами МОН України, на засіданнях професійних спільнот обговорити нові нормативні документи

2.   Розробити критерії оцінювання відповідно до Наказу МОН № 722 від 04.05.2026 та Наказу МОН №1427 від 14.08.2026, врахувавши Закон України №4742-ІХ «Про академічну доброчесність» для інформатичної освітньої галузі

3. Розробити навчальні програми на 2026-2027 н.р. та сформувати відповідні НМК

4.   Розробити правила використання ШІ в освітньому процесі

5.  Використовувати при плануванні  та проведенні  навчальних занять матеріали методичних посібників « Як оцінювати в НУШ?», каталог компетентісних завдань, платформу «Освіта для життя».

Решта матеріалів ТУТ