ПрофМайстерка 19/03/2026

 

       

    Сучасна освіта переходить від передачі знань до формування компетентностей, від пасивного засвоєння інформації — до активного створення рішень.

Нова парадигма освіти передбачає:

• інтегрованість навчання
• міждисциплінарність
• практикоорієнтованість
• розвиток критичного мислення
• цифрову грамотність
• гнучкість та адаптивність

Саме STEM-освіта стає відповіддю на ці виклики. Тому, сьогодні важливо в кожному закладі формувати освітній простір можливостей, серед яких є і STEM-кластер. В Галицькому фаховому коледжі ім. В.Чорновола була проведена ПрофМайстерка для керівників професійних спільнот, метою якої було розглянути моделі формування середовища STEM-кластера, площини, в яких відбувається адаптація педагогів та здобувачів освіти, очікувані результати функціонування STEM-кластера.

       Баб’юк Марія Петрівна, директор Галицького фахового коледжу ім. В.Чорновола, розповіла про нові та  актуальні освітні програми: «Здоров'язбереження та реабілітація» , «Комп'ютерні науки та інженерія»: від розробки софту до обслуговування складних мереж. Наголосила, що студенти проходять стажування на реальних підприємствах,клініках та IT-компаніях та навчаються в оновлених лабораторіях та майданчиках. Важливим є те, створюють власні дієві, практичні проекти.

Соловей Оксана Михайлівна, консультант ТКМЦНОІМ, презентувала структурну модель адаптації здобувачів освіти до нової освітньої парадигми через STEM-кластер. Учасники обговорили виклики та шляхи подолання в умовах формування сітки закладів освіти, розглянули моделі «3D–STEM ADAPT»:
 I вимір — Пізнання, II вимір — Розвиток, III вимір — Реалізація.

Модель працює циклічно:

        STEM-середовище → Виклик (проблема) → Проєкт → Рефлексія → Новий рівень адаптації. Педагоги зазначили , що необхідно враховувати компоненти та рівні адаптації учнів , спонукати до самостійної, командної роботи, формувати критичне, системне, наукове мислення.

        Учасникам було запропоновано анкетування «Адаптація до нових умов  у  STEM –освіті» , у підсумку педагоги зазначили, що STEM-кластер — це не лише матеріально-технічна база, а нова філософія освіти :

•      поєднує знання і практику

•      інтегрує дисципліни

•      формує компетентного, адаптивного, креативного здобувача освіти

      В умовах трансформації освіти STEM-кластер виступає простором можливостей, у якому здобувач освіти не просто навчається, а розвивається як майбутній професіонал та громадянин інноваційного суспільства.

Вебінар 18.03.2026 р.

 Мистецтво ставити запитання на уроках математики та інформатики:
 відкриті та закриті запитання.
Акценти для початкової та середньої школи.
Інтеграційна платформа

Мистецтво ставити запитання — це один із найпотужніших інструментів учителя. Запитання не лише перевіряють знання, а й структурують мислення учня, перетворюючи пасивне слухання на активне дослідження. Під час уроку учитель ставить в середньому 50 запитань, важливо, щоб ці запитання спонукали не до механічної відповіді, а сприяли розвитку мислення, формуванню умінь аргументувати та доводити власну думку.

Онлайн-семінар, який відбувся 18 березня 2026 року зібрав учителів початкових класів, учителів математики та інформатики м. Тернополя, спікерами заходу були Гордіюк Надія Мирославівна, консультант ТКМЦНОІМ, Соловей Оксана Михайлівна., консультант ТКМЦНОІМ, Василик Ірина Юріївна, вчителька інформатики ТЗОШ І-ІІІ ст. №16 ім. В.Левицького. Учасники розглянули на прикладах формулювання закритих і відкритих запитань,  використання рівнів Блума  для поступового ускладнення когнітивного навантаження.

Рівень	Що робить учень	Приклад запитання
Знання	Згадує факти, терміни.	"Сформулюй теорему Піфагора."
Розуміння	Пояснює ідеї своїми словами.	"Чим відрізняється коло від круга?"
Застосування	Використовує знання в нових ситуаціях.	"Як знайти висоту дерева, знаючи довжину його тіні?"
Аналіз	Розбиває інформацію на частини, шукає зв'язки.	"Чому при зміні одного коефіцієнта графіка функції він розтягується?"
Оцінювання	Обґрунтовує рішення або гіпотези.	"Який метод розв’язання цієї системи рівнянь є найбільш раціональним?"
Творення	Створює новий продукт або підхід.	"Спроєктуй модель енергоефективного будинку, використовуючи геометричні тіла."

Учителі обговорили специфіку за віковими групами, відзначили переваги та недоліки  відкритих та закритих запитань, зазначили, що важливо правильно поєднувати  різні види запитань залежно від поставлених цілей, етапу уроку, вікової категорії.

Початкова школа (1–4 класи)

Тут запитання мають пробуджувати цікавість.

· Акцент: На рівні "Розуміння" та "Застосування".

· Важливо перетворювати закриті запитання на відкриті. Замість "Скільки буде 5+5?", краще запитати: "Як ми можемо отримати число 10, додаючи два різні числа?".

Середня школа (5–9 класи)

Період переходу до абстрактного мислення.

· Акцент: На рівнях "Аналіз" та "Оцінювання".

· Запитання повинні стимулювати пошук закономірностей. Наприклад: "Порівняй властивості квадрата та ромба. Що в них спільного, а що — унікальне?".

Старша школа (10–12 класи)

Час для моделювання та аргументації.

· Акцент: На рівнях "Оцінювання" та "Творення".

· Запитання мають пов'язувати математику з реальним життям та іншими науками. "Доведіть, чи достатньо цих даних для прогнозування прибутку підприємства?"

Уроки інформатики можуть дуже ефективно сприяти розвитку в учнів уміння ставити відкриті та закриті запитання, і це відбувається через поєднання логічного та алгоритмічного мислення, практичного застосування знань та аналізу результатів, широкого вибору ІТ – інструментів, можливостей ШІ, то Ірина Юріївна продемонструвала застосунки та можливості ШІ як асистента вчителя у роботі на етапі підбору запитань до завдань. Наголосила, що найефективніший урок — це  урок, на якому використовується поєднання обох типів запитань.

• Закриті запитання допомагають перевірити знання, відкриті — формують мислення.

• Саме баланс між ними робить урок математики в початковій школі розвивальним, цікавим і ефективним, а в середній і старшій школі продовжує розвивати інтегративне мислення.