Профмайстерка_28.10.2026

 

          Як оцінити не те, скільки учень знає з окремого предмета, а те, наскільки він здатний застосувати свої знання для розв’язання реальної комплексної проблеми?

          Саме це питання стало ключовим під час проведення профмайстерки «Оцінювання STEM-компетентностей: як оцінити не знання окремого предмета, а здатність вирішувати комплексні проблеми», яка відбулась 28 жовтня 2026 року на базі ТАЛУГ ім. І.Франка

           Сучасний STEM-урок змінює роль учня: він уже не лише виконавець алгоритму чи відтворювач готових знань, а дослідник, аналітик, проєктувальник і творець рішення. Відповідно, змінюється і підхід до оцінювання. Під час ПрофМайстерки педагоги спробували подивитися на оцінювання очима учня:

• Чи вміє він визначити проблему?
• Чи може сформулювати запитання для дослідження?
• Чи вміє знайти, відібрати та проаналізувати необхідні дані?
• Чи здатний застосувати знання з різних освітніх галузей?
• Чи може запропонувати кілька варіантів рішення?
• Чи вміє обґрунтувати власний вибір?
• Чи здатний оцінити результат і за потреби вдосконалити своє рішення?

        Учасники мали можливість поспілкуватись з Лілією КОЗАК, учителькою інформатики Нагірнянського ліцею №3, авторкою підручників для 5 класу з інформатики для 5 класу в контексті теми «Формування наскрізних умінь за допомогою інтегрованих проєктів».

Оксана СОЛОВЕЙ, консультант ТКМЦНОІМ, зазначила про необхідність зміни підходів до оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, зокрема  впровадження STEM-оцінювання як оцінювання процесу. В практичній лабораторії учасники створювали критерії та показники, які дозволяють побачити різні складові діяльності учня.

Що оцінюємо	На що звертаємо увагу
Визначення проблеми	розуміє ситуацію, виділяє проблему, визначає мету
Робота з даними	знаходить, добирає, аналізує та інтерпретує дані
Застосування знань	використовує знання з різних предметів для розв’язання проблеми
Моделювання та дослідження	будує модель, висуває припущення, перевіряє їх
Прийняття рішення	порівнює альтернативи та обирає оптимальний варіант
Обґрунтування	пояснює та аргументує отриманий результат
Командна взаємодія	розподіляє ролі, співпрацює, враховує внесок інших
Рефлексія та вдосконалення	аналізує результат і пропонує шляхи його покращення

Особлива увага — до процесу

Одним із ключових акцентів профмайстерки стало усвідомлення: STEM-оцінювання не повинно зводитися лише до оцінки кінцевого продукту.

Результат однаковий, але рівень компетентнісної діяльності — різний.

Тому важливо оцінювати не тільки «що отримав учень?», а й «як він до цього дійшов?»

Від традиційної оцінки — до компетентнісної.

Учасники профмайстерки трансформували звичайні предметні завдання у STEM-завдання.

STEM-підхід пропонує іншу логіку: проблема → запитання → гіпотеза → стратегія → дослідження → помилка → корекція → результат → рефлексія.

Таким чином, STEM-компетентність розглядається не як проста сума предметних оцінок. Вона формується на перетині знань, інтеграції, дослідження, проєктування, комунікації та роботи з реальною проблемою.

Шість блоків STEM-компетентності

Особливу увагу під час профмайстерки приділено шести складовим, які можуть бути предметом оцінювання:

·         🔎 дослідницька — уміння ставити запитання та висувати гіпотези;

·         📊 аналітична — робота з даними, пошук закономірностей;

·         🔗 інтегративна — поєднання знань із різних предметів;

·         ⚙️ інженерно-проєктувальна — створення та вдосконалення рішень;

·         💻 цифрова — використання цифрових технологій для дослідження і створення;

·         💬 комунікативна — аргументація, презентація результатів, командна взаємодія.

Таке бачення дозволяє зробити оцінювання більш комплексним і наближеним до реальної діяльності.

Практичний інструмент — дослідницький рубрикатор

Важливою частиною профмайстерки стало ознайомлення з рубрикою як інструментом STEM-оцінювання.

Наприклад, під час оцінювання критерію «Обґрунтовує запропоноване рішення» можна визначити чотири рівні:

4 рівень — рішення аргументоване даними, враховано кілька факторів;

3 рівень — рішення обґрунтоване, але аргументація неповна;

2 рівень — пояснення є, але воно базується переважно на припущеннях;

1 рівень — рішення запропоновано без достатнього обґрунтування.

Такий підхід робить критерії зрозумілими не лише вчителю, а й самому учневі.

Особливий акцент — на роботі з помилками

STEM-навчання передбачає дослідження, експериментування, перевірку гіпотез, а отже — можливість помилки.

Під час профмайстерки помилку було запропоновано розглядати не як невдачу, а як ресурс для діагностики та точку зростання.

Помилка може показати:

·         як учень міркує;

·         де виникла проблема;

·         чи вміє перевіряти себе;

·         чи здатний змінювати стратегію;

·         чи використовує зворотний зв’язок.

Тому важливо бачити послідовність: зробив → перевірив → виявив → пояснив → виправив → зробив висновок.